Ekonomika prostoru. Vstup

Проблема того, де розташувати підприємство, постає значно рідше, ніж інші проблеми у господарській діяльності: фірмі не доводиться часто споруджувати нові заводи, склади, магазини. Ця проблема потребує оптимального вирішення, оскільки прибутковість функціонування підприємств залежить не лише від рівня досконалості технологій виробництва продукції, але й від того, чи правильно здійснено вибір місця їх розташування. Рішення, де розташовувати підприємство, настільки ж важливе, як і рішення інвестувати в нього. Важливість прийняття правильного рішення про місце розташування посилюється тим, що ліквідувати помилки в розташуванні підприємства після його спорудження неможливо (на відміну від можливості виправлення реалізованих помилкових рішень, які стосуються технічного та організаційного рівня виробництва). Невдало розташоване підприємство можна закрити, але неможливо перемістити в інше місце.Рішення щодо вибору місця розташування підприємства пов’язує фірму на тривалий час. Очевидно, що це стосується не лише виробничих підприємств. Грамотний вибір ділянки для спорудження готелю фахівці вважають запорукою успіху усього проекту. Одна з найважливіших аксіом ресторанного бізнесу: половину успіху ресторану гарантує правильний вибір місця розташування. У США неправильне місце розташування ресторану є найчастішою причиною невдач у цьому бізнесі. Ще більше значення правильного розташування у торгівлі. Американські фахівці кажуть: “Успішність торговельного центру залежить від трьох чинників: місця розташування, місця розташування і місця розташування”.

У світі витрачаються величезні кошти на вивчення питань розташування підприємств. Аналіз факторів розташування та вибір місця для будівництва нового підприємства виконується в рамках декількох “організаційних форм”. Великі компанії мають спеціальні групи чи відділи, що займаються винятково питаннями розташування. У низці фірм вибором локації (місцеположення) нового підприємства займаються відділи планування, що виконують в основному інші функції (дослідження кон’юнктури, потенціальних ринків збуту тощо). Фірми середніх розмірів здебільшого в кожному конкретному  випадку створюють спеціальні комісії для вибору місця будівництва нового заводу. Дослідницьку роботу з визначення  локації нових підприємств ведуть за контрактами і спеціалізовані фірми: обґрунтування правильного розташування підприємств перетворилося у великий бізнес. В наші дні увага до наукового обґрунтування раціональності розташування безперервно посилюється.

За умов стихійного ринку об’єктивна дія закономірностей поступово “упорядковуватиме” розташування виробництва: частина підприємств розориться, з’являться нові, деякі поміняють спеціалізацію, переорієнтуються виробничі зв’язки, виникнуть нові транспортні напрямки тощо. Проте така трансформація здійснюватиметься поволі протягом тривалого часу та з чималими втратами для суспільства. Набагато більшого ефекту можна досягти, якщо виробництво розміщується згідно результатів відповідних обґрунтувань. Навіть дрібний підприємець, збираючись відкрити, скажімо, пункт побутового обслуговування чи невеликий магазинчик, має хоча б приблизно оцінити чисельність потенційної клієнтури у своєму районі, в іншому випадку він ризикує “прогоріти”. Для великого підприємства обґрунтування правильного розміщення є обов’язковою складовою успішності його функціонування. Ці обставини визначають роль, яку відіграють питання розташування у забезпеченні ефективності виробництва, і прикладну цінність, яку мають методи їх розв’язання.  У США, Англії, ФРН та інших розвинених країнах світу для вивчення та розробки проблем розміщення об’єктів інвестицій залучаються тисячі економістів, математиків, соціологів, географів, статистиків і спеціалістів інших сфер. Вони працюють як  у приватних фірмах, так і в державних закладах і місцевих органах (передусім муніципальних). З цією метою створено багато спеціальних лабораторій у різноманітних асоціаціях, в університетах тощо. Так, у ФРН на протязі останніх десятиріч функціонувало 3000 науково-дослідних інститутів, товариств і асоціацій, що займались питаннями територіального планування й прогнозування. З‘явилися та успішно розвиваються такі сфери науки, як “просторова економіка”, “регіональна наука”, які призвані вивчати різні проблеми розташування продуктивних сил. Виходить багато книг і різних методичних посібників з вивчення існуючого розташування виробництва, із прогнозування розташування на перспективу в старих і нових галузях. Теорія розташування довго вважалася на Заході безнадійно відсталою, периферійною сферою економічних знань. Проте швидка математизація методів обґрунтування вибору місця розташування об’єктів привела до того, що тепер уже відзначається певний пріоритет “просторового” економічного аналізу над “непросторовим” і теорії розташування над загальноекономічною теорією.Древнє китайське мистецтво Фен-Шуй (у перекладі – “вітер і вода”) розглядає людину і все, що її оточує, як єдину структуру і прагне привести цю структуру до максимальної гармонії. Фен-Шуй стосується простору. Це може бути простір країни, регіону, міста, офісу, квартири, заміського будинку, саду, а може - письмового столу. Все це взаємозалежне. Давнє китайське прислів’я говорить: “Якщо в домі порядок, країна живе в спокої. Якщо в країні порядок, світ живе в спокої”. Вже в ті часи мудрі люди чудово розуміли, що місце, де живе людина, впливає на якість її життя. Шляхом тривалих, багатовікових спостережень вони навчилися відрізняти місце, де добре жити, від місць, де є несприятливі впливи. За принципами Фен-Шуй збудовано Велику Китайську стіну. Показовий приклад Гонконгу, економічне диво якого має одним із своїх пояснень повсюдне застосування Фен-Шуй. Близько 90% усіх будинків у Гонконгу було побудовано відповідно до принципів Фен-Шуй, що гармонізувало простір, стимулювало ділову активність. І як результат - економічне зростання та процвітання. Мільйонер Дональд Трамп під час будівництва великого бізнес-центру в Нью-Йорку в кошторисі врахував понад 2 млн. дол. США на оплату послуг майстрів Фен-Шуй.Головний інструмент “феншуювання” - геомантичний компас, за допомогою якого поділяють на зони простір будь-якого приміщення або території. Не дивлячись на таємничість довкола нього, фен-шуй базується на простому спостереженні, що люди зазнають гарних і поганих впливів оточуючих речей. Тисячолітні спостереження китайців підтверджують, що одні місця в просторі приносять більше успіху та щастя, ніж інші. Китайці завжди підкреслювали важливість розташування у межах ландшафту, світу чи космосу. І для того, щоб знайти добре місце у просторі, вони використовували магічні методи, зокрема, із нумерології та астрології. Правильне розташування об‘єктів для прихильників фен-шуй - це справжнє священне мистецтво. Причина популярності фен-шуй у сучасному діловому світі, як стверджують утаємничені, - конкретні результати. А саме - зростання продажу, задоволені клієнти, вища продуктивність персоналу, позитивний імідж компанії тощо.Зрештою, кожен народ у будь-яку історичну епоху має свій фен-шуй. Українська традиційно-побутова культура формувалася на культі землі й землеробської праці, що особливо рельєфно відбивається в уявленнях українців про природу світобудови, її головним елементом є земля та те, що вона зрощує - хліб. Українська оселя - це той мікрокосм, у якому її мешканці були захищені від негативного впливу зовнішніх сил. Цьому слугувала складна система оберегів, символічних знаків, обрядів, звичаїв, заклинань, що в цілому становило духовну ауру житла. Саме у такому контексті стає зрозумілим доцільність надзвичайно складної і різнопланової системи звичаїв, пов’язаних із забезпеченням захищеності житла. З цією метою використовувалися всі можливі, з погляду народних уявлень, засоби, нерідко протилежні: і демонологічні, і християнські, і такі, що ґрунтувалися на раціональному народному досвіді. Непересічне значення серед усієї сукупності ритуальних дій мала система обрядів, звичаїв та прикмет, що визначала вибір місця для будівництва хати. Головною вимогою при обранні місця для забудови вважалася його “чистота“ як в екологічному, так і духовному значенні. Міжпоколінний досвід підказував, що ним могло бути “дике поле“, на пагорбі, де немає вологості, зручне для під’їзду, з виходом до річки або низини. Якщо земля під забудову колись переорювалася, потрібно було дати їй “відпочити“: ділянку обгороджували і ніхто протягом року не мав права ступити на неї.Існувала складна система ознак, за якими не можна було ставити хату, зокрема там, де колись проходила дорога або стояла лазня, містився смітник чи гноярня, де було пустирище, багнище або роздоріжжя, тобто в місцях, де, за повір’ям, водилася нечиста сила. Дім не можна було зводити там, де було знайдено людські кістки, де перекинувся віз, де хтось поранив руку чи ногу до крові, де колись була хата, залишена через хвороби, повені, пожежі. “Нечистими” вважалися й місця старих забудов, у яких жили неблагонадійні сім’ї, злодії або п’яниці, де часто хворіли або вмирали, поруч із якими проживали недобрі сусіди. Українці при забудові завжди віддавали перевагу гарним сусідам, спілкування з якими вважалося не менш важливим, аніж із близькими родичами. Отже, народний принцип забудови був таким: хата ставилася на «чистоту» і для “чистого“.Щасливим місцем вважалося те, на яке лягала відпочивати велика рогата худоба; так само можна обирати місце під забудову, якщо на ньому добре росла пшениця. Проте нерідко вдавалися і до ворожінь та магічних дій: круглі хлібці викидали з лантуха - куди впадуть, там, за повір’ям, і було щасливе місце для будинку. Початково обране місце зазнавало й додаткової перевірки. Ввечері, після заходу сонця, таємно, щоб ніхто не побачив, насипали у чотирьох кутах майбутньої хати невеликі купки жита: першу - там, де буде покуття, другу - там, де буде піч, третю - там, де сходяться причілкова та глуха стіни, четверту - там, де будуть двері, а посередині іноді ставили хрестик з невеликих паличок. На другий день до схід сонця йшли дивитися, що трапилось з цими купами. Якщо все залишалось так, як було, то місце вважалось щасливим і можна було тут будувати хату, а якщо жито було розкидане або з’їдене - місце негарне і треба шукати іншого. Але якщо розкидана була лише та купа зерна, що на святому куті, можна було будувати хату на цьому місці, не боячись нічого, бо вірили, що сила святого кута переможе усяку вражу силу. Безсумнівно, - у всьому цьому багато містики, але, зрештою, і цей феномен є свідченням великого значення розташування об’єктів.